Стрімголов
Стрімголов
5/5
5
Average: 5 ( 9 votes )
Thank you! Your vote has been counted.

Falling

Maryna Stepanska
2017 year
drama
105 min
Original language
Українська
Subtitles
Англійські, італійські, румунські

Synopsis

Short description of the plot without spoilers

A fragile love story between a boy and a girl in today’s post-revolutionary Ukraine. Anton, a former enfant prodige composer who couldn’t handle his obsession with music, returns to Ukraine after a long period in rehab for drugs and alcohol. Katia, an ordinary girl living on the outskirts of Kyiv, is planning to move to Berlin with her boyfriend, a German photographer. Two bewildered, lost young people who meet at a crucial point in their lives for a few days of happiness together in a shattered society in search of a new national identity.

A story about the post-revolutionary generation of young Ukrainian people looking for their place in a modern Ukraine. The story is set exactly one year after the Maidan Square revolt and expresses feelings of a generation who have no idea who they are anymore or what their identity is, so the only way is to be right here, right now.

Read in full
×
Film trailer «Falling »

Comments

Impressions of the film
TAKFLIX audience reviews on this film
Profile picture for user serhii.firak@gmail.com
Сергій Фірак
Чуттєве, наскрізь психологічне й дуже естетичне кіно
Maksym Mukhin
Атмосферне кіно з дуже приємними кольорами та правдоподібними діалогами. В цілому сподобалося. Можливо, трохи занадто драматичне закінчення.
Profile picture for user singingfoot@gmail.com
Олег Шинкаренко
Фільм Марини Степанської "Стрімголов" експлуатує сексуальність молодої дівчини, майстерність талановитого оператора Себастьяна Талера і банальні штампи радянської літератури "деревенщиков". Музикант-вундеркінд Антон повернувся зі Швейцарії, де не склалася його кар'єра, але натомість він став алкоголіком та наркоманом. Повернувшись до Києва, він живе у селі разом із дідом. Дід - втілення високої моралі та служіння людству, він і керує редакцією журналу, і рятує від КДБ дисидентів, і на шикарному джипі вишиває по лісах, де махає берданкою перед носом у бракон'єрів, дуже яскраво нагадуючи при цьому (і по суті це справжня кіноцитата) аналогічного персонажа із фільму Станіслава Говорухіна "Ворошиловский Стрелок". Ясно, що вилікуватися від наркоманії можливо тільки в селі поруч із таким високодуховним дідом. У місті, повному спокус та бездуховності, Антон зустрічає Катю. Ця дівчина - справжня музилівська "людина без властивостей". Вона нічого не вміє, не може навіть кататися на велосипеді. На Майдані, де вона заварювала чай для протестувальників (до речі, як вона навчилася заварювати чай?), вона познайомилася із німецьким журналістом. Той зробив її фото, написав статтю "Принцеса Майдану" і запропонував дівчині виїхати з України до Берліну назавжди. Але якось вранці після сексу із журналістом Катя з'ясувала, що для німця не має ніякого значення поезія Павла Тичини, а на той факт, що Тичина був змушений із політичних міркувань змінити свою творчу манеру із модернізму на соціалістичний реалізм, йому взагалі насрати. Розуміння того, що сталінські репресії проти української культури та інтелігенції нічого не важать для представника сучасної ліберальної Європи, який любить нові враження, подорожі та секс із молодими гарними дівчатами, спричинило справжню екзистенціальну кризу в душі Каті. Вона усвідомила, що є для нього не стражденною українкою, яка прагне увійти до вільної родини європейських народів, а всього лише, як вона це сказала, "fuckable thing". В цей момент Катя вирішує не їхати з ним до бездуховного Берліну, покинути бездуховне місто та зануритися у саме коріння української духовності, яке пломеніє біля старого діда-всевіда у селі. Як сказав Федор Абрамов: "Деревня — это глубины России, почва, на которой выросла и расцвела наша культура. Вместе с тем научно-техническая революция, в век которой мы живем, коснулась деревни очень основательно. Техника изменила не только тип хозяйствования, но и самый тип крестьянина… Вместе со старинным укладом уходит в небытие нравственный тип. Традиционная Россия переворачивает последние страницы своей тысячелетней истории. Интерес ко всем этим явлениям в литературе закономерен… Сходят на нет традиционные ремесла, исчезают местные особенности крестьянского жилища, которые складывались веками… Серьезные потери несет язык. Деревня всегда говорила на более богатом языке, чем город, сейчас эта свежесть выщелачивается, размывается…"
Show answers
1
Дякую за цікаву рецензію!
Profile picture for user sydmitry
Дмитро Сидоренко
Режисерка характеризує сюжет коротко: «кохання під час пи***ця». А я б сказав, що це класична, ба навіть буденна історія нещасливого кохання несформованих особистостей. Коли у вир почуттів затягує людей, які навіть з собою справитися не можуть, добром це не закінчується. Зважаючи на всі проблеми та незгоди, бекграунд і моральні травми, щасливого кінця в цих відносинах не може бути апріорі. І це усвідомлюють навіть герої у виконанні чудових Андрія Джурдж-Сілецького та Даші Плахтій. Проте, розуміючи наслідки, вони все одно не можуть зупинитися, немов вперше скуштувавши кохання на смак. Щоб кіно не перетворилося на побутову драму, нам пропонують сюжетні гілки про браконьєрів, повістку в армію, еміграцію тощо. Але головними все одно лишаються уривчасті діалоги і непевні погляди героїв, котрі покохали і не знають, що з цим коханням робити. Якщо ви теж пропустили «Стрімголов», можу поділитися знижкою на перегляд. Воно того варте хоча б заради класних акторів і чуттєвого переспіву Тичини від Мар'яни Клочко.