Volcano

Згідно з коментарями, не всі готові до якісного українського кіно. Напівсон, напівреальність… Щось є в українському магічному реалізмі! Здається, цей жанр особливо уживається на українських ґрунтах. Це неквапливе розгортання сюжету з млявим виявленням волі головного героя… Ці виважені, естетично навантажені сцени, що розгортаються перед очима як книжка-гармошка з малюнками… Це все викликає відчуття сонного паралічу. Сюжет загортається сам на себе, по дорозі розкидуючі міфологеми з життя українців(такі знайомі і незнайомі водночас, як дивишся на них зі сторони). А врешті решт земля тримає нас всіх. І вода тримає. Бо коріння росте так глибоко, що сягає води.