I Am Michelle

Змішані відчуття, російська навіть не продубльовано, хоча в описі про неї ні слова. Плюс підкреслення стереотипу вищості московської.. зовсім не дає зануритися в історію. але друга частина надзвичайно приємна, така багатогранна і різнобарвна. Після фільму більше віриться в людство. Але ця руснява скрізь..

Для мене цей фільм про меншовартість і зросійщення. Не знаю яка була його першопочаткова мета, але стало дуже сумно. Також чомусь не продубльована російська. Якось не хочеться купляти українське кіно і чути там русняву.

Захоплююче. Природня жіночність головної героїні вражає, справа не тільки в зовнішності, що доповнює її як жінку. Подивилась би щось таке про FtM. Однозначно дивитись для тих, хто дотичний до теми.

Очікувала більшої драми, більшого занурення у внутрішній світ персонажки. І та, дуже нериємно вразила рососіянська у фільмі без попередження. Режисер_ка вже би могли попросити персонажів говорити хоча би між собою українською. Велике місто говорить руснявою, а село українською. Правильно, все як завжди - тупі селяни хохли і розумні містяни русскіє. Але приємно вразило ставлення оточуючих до Мішель. Хоча, судячи з останньої сцени, найближчі все ж не приймають її ще й плачуться чого це їх відштовхують. Мені сподобалася ця ідея Міщель типу нащо поважати маму тільки тому, що вона народила. Ми не просили нас народжувати. Поважати можна за вчинки, за поважне ставлення до себе, а не за сам факт існування.

Бачу багацько коментарів з приводу мови, й для мене фільм є особливо важливим якраз цією фіксацією свого часу, коли українській часто відилося якраз місце лише для спілкування в родині. Загалом добірка дає можливість прослідкувати як історія лгбтк+ спільноти є частиною історії України, як політичне та особисте нерозривно переплітаються. Справді потішила друга частина фільму, завжди хвилююче спостерігати як прийняття може існувати в куточку нашої країни.