Tales of a Toy Horse

Це документалка, присвячена волонтерам на Донбасі. Її головний герой – колоритний монах у миру і художник Анатолій Лютюк. Він керує українським культурним центром в Талліні, але справою його життя в останні роки стало волонтерство, для чого чоловік регулярно відвідує Донбас. Взагалі, знайти цікавого персонажа – половина успіху будь-якої документалістики. І пан Лютюк якраз з таких. Він живе у старовинній кам’яній вежі середмістя Таллінна і поширює українську культуру в Естонії. Перш за все, звісно, мова про церковну службу українською. Але окрім цього, він ще й виготовляє власні книги за старовинною технологією, навіть папір для них робить сам. І у своїй гуманітарній місії за підтримки МЗС Естонії він не тільки привозить продуктові набори, спортінвентар, медичне обладнання у постраждалі райони. Він також збирає історії про взаємодію людей і тварин на фронті. Добрі історії. Когось собака врятувала від міни, десь коти сповіщали про артобстріл до того, як було чутно свист мін, а хтось зайця приручив і поселив у БМП. Здавалося б, ну навіщо воно треба Анатолію? Адже більшість тих, кому він допомагає, швидко бере продукти/гроші і вшивається, їм не до казочок про звірів. Проте герой, немолодий вже чоловік, знаходить в собі сили знову й знову долати тисячі кілометрів, тримаючи в руках дерев’яного коника, що став символом добрих справ для нього, і героєм його нової книги про добрі оповідки з недоброї зони бойових дій.

А коли зʼявиться цей фільм для перегляду? :(

ще не бачила.....

Теплий-теплий документальний фільм про художника Анатолія Лютюка, його справу життя та волонтерство на сході України. Світ робить кращим мудрість і простота. Мудрість бачити світлло навіть там, де немає шансів, служити тим, хто боїться. Тим, кого давно розбило зло. До римлян 12:21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром! Мені фільм нагадав, що дякувати завжди є за що і є Кому. Завжди. Я дуже рекомендую до перегляду.

Це дуже щирий і світлий фільм: про безкорисливу допомогу, про те, що відстань і кордони - не перешкода, і, звісно, про коника-рятівника.