Камінь, ножиці, папір

17-річний Іван та його батько-лікар опинилися в пастці в імпровізованому госпіталі-бункері, поки навколо вирує війна. На плечі Івана лягає важка відповідальність: він заспокоює дітей, розподіляє припаси та допомагає пораненим. Бункер розташований поблизу лінії фронту, тому, допомагаючи батькові, Іван організовує евакуаційну вантажівку, щоб вивезти всіх у безпечне місце. Проте авіаудар знищує машину, і починається паніка. Коли стає відомо, що до бункера наближаються двоє російських солдатів, Іван приймає відчайдушне рішення — він самотужки спробує застрелити окупантів, щоб врятувати людей.

Коли в пагорбах надія майже зникає, Іван завдає собі поранення, щоб відвернути увагу росіян. Його беруть у полон, але він дивом уникає страти, коли вороги отримують нові накази. Іван поспішає назад, щоб попередити батька про зачистку території, але на його очах авіаудар знищує бункер. Він залишається єдиним, хто вижив.