Май далеко – май добре

Головний герой стрічки - молодий німець Мішель - мріє жити на природі серед карпатських полонин, бо йому набридло бюргерське життя. «Я цілий день за комп'ютером в офісі. Там лише робота, робота, робота. Там усі сумні», - пояснює хлопець. В Україні ж, де він проводить все більше часу, його приваблює життя фермера. Особливо Мішелю подобається розводити буйволів. Мати хижу, сарай, худобу, пасовище, люблячу дружину та дітей – ось і все, про що мріє хлопчина. От тільки не так просто вмовити німкеню переїхати в гірське селище в Україні. А місцеві дівчата, розглядають Мішеля лише як свій квиток на виїзд з батьківщини. Зняла стрічку Ганна Ярошевич, українська режисерка, котра була частиною творчого об’єднання «Вавилон’13». Ця картина, що носила робочу назву «Мішель», стала її повнометражним дебютом. Вийшло доволі миле кіно, що розповідає історію протилежну тим, до яких ми всі звикли. Коли молодь не тікає з українського села в Європу, а, навпаки, чимдуж бажає оселитися поближче до природи й подалі від цивілізації. Чим далі - тим краще. Оптиміста Мішеля не лякає ні брак досвіду по догляду за тваринами, ні брудна робота фермера, ні відсутність доріг та інфраструктури, ні місцеві робітники-п’яниці. Адже коли ти відчуваєш, що це твоє, то радієш мов дитина – без умов. Це світле позитивне кіно, герою якого хочеться то співпереживати, а то задавати питання: ну нащо так? Парубок явно з купою тарганів у голові, які, на жаль, не надто пристально розглядаються у фільмі. Чи то режисерка не хотіла аж настільки турбувати героя, чи то він не мав бажання відкриватися більше. Однак те, як Мішель відчайдушно йде за своєю мрією, заслуговує на увагу.

Я вже 23 роки в Німеччині, як IT-Administrator і раджу Вам передивитися цей фільм, якщо збираєтесь на успішну но стресову роботу за кордоном! Вернутися в спокійне життя дуже дорого і практично не можливо... Цінуйте те що маєте зараз, та не рахуйте чужих грошей, це ні до чого!!!

Вітаю. Стрічка-портрет як путівник для тих, хто хоче отримати нові відчуття про справжність, про її пошук та проживання. Зокрема про справжність власне себе. Полонина, буйволи, німець Мішель в стрічці "Май далеко - май добре". В Німеччині є офісна справа, є стосунки, але мрія, як життєвий поклик керує: Мішель вживається в карпатську природу та загострює природу справжніх речей в своєму єстві: якщо кохатимеш - будеш поряд, якщо любитимеш те, що обираєш і робиш - розчинишся в труднощах. Але це за звичним трактуванням, бо паралельно з переглядом з'являється купа нових відчуттів. Природа так щедро демонструє всі механізми її відтворення, інстинкти родючості, плодючості, справжності, що людина під'єднуючись, як частина того всього, мусить гостро відчути чесність свого буття. Зосереджується в потребах власного тіла й душі, зосереджується на собі. Позад лишається обслуговування чиїхось планів, бізнесових перегонів... натомість - можливість бути далеко від тієї залежності та повернутись до себе: "Май далеко - май добре". Але, що для мене добре? Як то розпізнати? Як отримати і що робити? Стосунки. Вони в таких умовах будуються по-іншому, за новими вимогами та правилами. І цей підхід "по-іншому" , як свідчення всього, що ми бачимо тут, в житті Мішеля.

Дякую Вам. Дуже цікаво)