![Я піду в далекі гори](/sites/default/files/2021-06/%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8.00_00_15_02.Still001.jpg)
![Я піду в далекі гори](/sites/default/files/styles/film_poster/public/2021-06/A4_web_Takflix_karpaty.png?itok=acYvsVmQ)
Я піду в далекі гори
«Я піду в далекі гори» — це п'ять знакових фільмів про Карпати, що визначають образ гір в українській культурі. Гори постають як простір нестримної свободи, автентичності, втечі. Тут можна знайти прихисток від метушні, позбутися нігілізму і відчути себе частиною вічності. Гірські полонини, звуки трембіт, гуцульський побут і закарпатська говірка — Takflix запрошує в подорож Карпатами у кіно.
Добірку відкриває улюблена кінокласика — стрічка Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», що відкрила «Карпатіану» на екрані. Запальний мюзикл Олени Дем'яненко «Гуцулка Ксеня» за участі кабаре «Dakh Daughters» змальовує Карпати зразка 1939 року — за мить до того, як їх окупували більшовики. Короткий метр «Дім» Ірини Цілик про галицьку інтелігенцію, що покидає міські домівки і вирушає в ліси. Документальний шедевр «Жива ватра» Остапа Костюка розповідає щемку та зворушливу історію трьох поколінь вівчарів і змальовує сучасний всесвіт Гуцульщини. А хітова трагікомедія Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» обертає психологічну драму про стосунки матері і сина в дотепну і терапевтичну подорож Закарпаттям.