Я піду в далекі гори

«Я піду в далекі гори» — це п'ять знакових фільмів про Карпати, що визначають образ гір в українській культурі. Гори постають як простір нестримної свободи, автентичності, втечі. Тут можна знайти прихисток від метушні, позбутися нігілізму і відчути себе частиною вічності. Гірські полонини, звуки трембіт, гуцульський побут і закарпатська говірка — Takflix запрошує в подорож Карпатами у кіно.

Добірку відкриває улюблена кінокласика — стрічка Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», що відкрила «Карпатіану» на екрані. Запальний мюзикл Олени Дем'яненко «Гуцулка Ксеня» за участі кабаре «Dakh Daughters» змальовує Карпати зразка 1939 року — за мить до того, як їх окупували більшовики. Короткий метр «Дім» Ірини Цілик про галицьку інтелігенцію, що покидає міські домівки і вирушає в ліси. Документальний шедевр «Жива ватра» Остапа Костюка розповідає щемку та зворушливу історію трьох поколінь вівчарів і змальовує сучасний всесвіт Гуцульщини. А хітова трагікомедія Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» обертає психологічну драму про стосунки матері і сина в дотепну і терапевтичну подорож Закарпаттям.