Папуга, смерть, фортепіано

Це дуже життєствердно - переплітати трагічне з комічним. І у пана Байдака це вийшло так ніжно, без неповаги, без неприємного присмаку, як іноді буває, коли думаєш що щось робиш все-таки трішечки не так, і дід, якого не змахнув, супиться, шо ти з такого ржеш. Як і інших коментаторів, мене дуже емоційно погойдало від виступу, але це як коли не можеш розслабити якусь групу мʼязів- їх треба поперемінно напружувати-відпускати кілька разів, щоб попустило. От зараз я вперше за довгий час відчуваю, що моє лице розслаблене. Мабуть, ненадовго, але я дуже вдячна.

Немає слів, дуже захоплююче, дивився на одному подиху.

У захваті. Дякую!

дякую за вашу роботу!

Якшо чесно то фортепіано трохи зайве. Відчувається шо Василь інколи намагається перекричати його. Через це складно сфокусуватись на тому шо говорить стендапер. Окремо фортепіано хай грає але не під час самої комедії коли намагаєшся хоч якусь суть вловити а по ітогу виходить каша якась

чомусь не відкривається відео, тільки маленький екранчик , але звук іде

Я не змогла прийти на живий виступ, хоча дуже-дуже хотіла, але тепер насолодилася сповна! Дякую! P.S. Останні 15 хвилин не раджу дивитися під час їжі)

Щиро, зворушливо, смішно, неочікувано, як завжди ! Дякую !

Вася, дякую! Неймовірний виступ, смішно, глибоко, життєво. Ще й зациклив у кінці. Інгрід молодчинка.

Нема слів. Це справжнє мистецтво.