Повернутись зі світанком

Дякую. Дуже щирий короткий метр. Промовисто. Кожна деталь доречна. Особлива подяка за кримськотатарську мову

Дуже сильне та водночас прекрасне кіно. З роботами Нарімана ти буквально закохуєшся в побут та культуру кримських татар, навіть завдяки короткому метру з обмеженою кількістю слів. P.s. сцена в густому лісі де батько наздоганяє сина мені дуже нагадала одну з кінцевих сцен у "Тінях забутих предків" Параджанова 10/10 думаю, як на деб'ют знятий з нульовим бюджетом дуже достойна робота!

Універсальна історія, яка особисто в мене викликала сльози. Бо це неминучий вибір між розвитком і власним корінням. Завжди болісний. Символізм сокири і дерева, якоря, хащів, вогнища, моря і неба - все влучно.

Не знаю чому, але після перегляду згадалась історія моєї знайомої, яка поїхала із Луганської області, а її тато залишився. І він казав, що сад і дім, це все для дітей він будував і ростив, а вони його запевняли, що вони повернуться.Її батько помер, до сих пір ця територія окупована,вона виїхала закордон цього року і напевно, що вже не повернеться. Я здивувалась, що знято цей короткий метр було 2013 року, тема актуальна завжди буде.

Ввімкнула кіно, не дивлячись синопсис, а скоріше як довіра до режисера. Стало боляче, бо певною мірою можу зрозуміти цей вибір, знаходячись за кордоном. Сильне кіно, раджу до перегляду

Гарне кіно

Дякую Вам

Україна понад усе!