Повернутись зі світанком

Дуже сильне та водночас прекрасне кіно. З роботами Нарімана ти буквально закохуєшся в побут та культуру кримських татар, навіть завдяки короткому метру з обмеженою кількістю слів. P.s. сцена в густому лісі де батько наздоганяє сина мені дуже нагадала одну з кінцевих сцен у "Тінях забутих предків" Параджанова 10/10 думаю, як на деб'ют знятий з нульовим бюджетом дуже достойна робота!

Дякую. Дуже щирий короткий метр. Промовисто. Кожна деталь доречна. Особлива подяка за кримськотатарську мову

Не знаю чому, але після перегляду згадалась історія моєї знайомої, яка поїхала із Луганської області, а її тато залишився. І він казав, що сад і дім, це все для дітей він будував і ростив, а вони його запевняли, що вони повернуться.Її батько помер, до сих пір ця територія окупована,вона виїхала закордон цього року і напевно, що вже не повернеться. Я здивувалась, що знято цей короткий метр було 2013 року, тема актуальна завжди буде.

Універсальна історія, яка особисто в мене викликала сльози. Бо це неминучий вибір між розвитком і власним корінням. Завжди болісний. Символізм сокири і дерева, якоря, хащів, вогнища, моря і неба - все влучно.

Ввімкнула кіно, не дивлячись синопсис, а скоріше як довіра до режисера. Стало боляче, бо певною мірою можу зрозуміти цей вибір, знаходячись за кордоном. Сильне кіно, раджу до перегляду

Дякую Вам

Україна понад усе!