Співає ІФТКЕ

top

дивні відчуття. дивишся і розумієш що люди живуть взагалі без якогось бачення майбутнього, день прожив і то добре. тотальна безнадія бачиться у всьому, у піснях, взаємовідносинах, відношенню до своє роботи.

Знятий красиво, картинка і звук хороші, викликає емоції. На жаль не розумію чому це трагікомедія, це швидше трагедія, документалка. Проте увесь фільм для мене був просто сумним. В ньому чітко відображено те що робота і розваги на таких підприєствах організовані із архаїчним підходом. Організація прийому заявок і документація на папірчиках. Не можливість дізнатись хто оброблював заявки того будинку чи квартири в минулому. Працють там люди старшого віку - і не впевнений що молодь коли небудь захоче вливатись в такий колектив. Перегруженість працівників роботою. Вічна проблема зарплатні на держпідприємствах і ніяких спроб вирішити її чи хоча б подумати про шляхи покращення ситуації - просто ставлення працівників перед фактом що фінансуваня недостатнє. Організація виступів працівників підприємства - перед якимись високопосадовцями, яким просто до лампочки ті співи. Мені як молодій людині фільм викликає сум і співчуття до співробітників того підприємства. Таке враженняа що ще трошки і підприємство закриють. Єдина позитивна нота в тому що співробітникам подобається співати і вони знаходять на це час.

Неймовірно тепле кіно. Так багато про нього чула і от тільки подивилась. Які чудові ці люди, як тримаються перед камерою! Дійсно, не віриться, що документальне кіно. Дякую всій команді!

Нема можливості скористатись подарунком в будь який зручний час. Враження: Потрачений час та зусилля...

До сліз.

чарівне кіно!

Отримав море задоволення.

Фільм добре зроблений, сумний і правдивий.

Фільм, на якому тримаються всі міста України.